Антон Кучухідзе, Голова Української Ради з Aзартних ігор UGC
попри те, що гральний сектор має суттєвий позитивний вплив на українську економіку після його легалізації наприкінці 2020 року, ми продовжуємо зустрічати десятки публікацій у ЗМІ та «аналітичних» матеріалів, які критикують індустрію. Противники реформи стверджують, що легалізація грального бізнесу не принесла запланованих надходжень до держбюджету, профільний законопроєкт 2713-д зменшить оподаткування грального бізнесу, а численні технічні питання залишаються невирішеними. Чому відбуваються ці маніпуляції? Розгляньмо детальніше.
З моменту видачі першої ліцензії на організацію та проведення азартних ігор на початку 2021 року до держбюджету надійшло понад 1,7 мільярда гривень лише у формі ліцензійних платежів. Загальний кумулятивний ефект для української економіки від взаємодії легальних операторів азартних ігор з іншим бізнесом експерти оцінюють у 30 мільярдів гривень.
Крім того, ліцензовані гемблінгові компанії створили тисячі нових робочих місць та інвестували сотні мільйонів доларів у розвиток свого та суміжного бізнесів. Держава розпочала активну боротьбу з нелегальними операторами азартних ігор та сприяє впровадженню принципів відповідальної гри. Сотні нелегальних гральних залів були закриті, а тисячі сайтів заблоковані.
З огляду на вищезазначене, не потрібно бути експертом в економіці, державному управлінні чи азартних іграх, щоб зрозуміти, що лише за рік реформа принесла значні позитивні результати для державного бюджету та бізнес-середовища в цілому. Більше того, якщо розглядати умови, за яких відбувалось формування легального ринку азартних ігор, то ці результати можна навіть вважати видатними.
Проте ми бачимо багато критики реформи в ЗМІ. Численні видання та експерти поширюють провокації про те, що реформа провалилась, і що азартні ігри треба знову заборонити. На мою думку, це пояснюється двома основними причинами, і обидві вони суто політичні.
1. Успіх реформи непокоїть представників політичної опозиції. Деякі політики, депутати та лобісти лотерейного бізнесу просто не можуть змиритись з тим, що владі вдалось провести складну реформу, яка принесла економіці мільярди гривень. Через це вони ініціюють медіа-кампанії з критикою легалізації азартних ігор та компрометують зусилля влади в цьому відношенні. Їхня головна мета – знищити досягнення легального ринку та змусити ліцензованих операторів закрити свій бізнес або вдатися до роботи на сірому ринку.
2. Друга причина лежить у законодавчій сфері та стосується прийняття профільного законопроєкту 2713-д про оподаткування азартних ігор. Річ у тім, що в процесі легалізації грального бізнесу державні органи зробили всі необхідні кроки, крім одного – балансування податкового навантаження на легальний гральний бізнес. Цей крок виявився критичним для повноцінного завершення реформи. Поки законопроєкт не буде прийнято, опоненти реформи продовжуватимуть стверджувати, що вона провалилась, оскільки ринок без чітких правил оподаткування не може функціонувати належним чином.
Противники легалізації азартних ігор не враховують ризики, які може мати скасування реформи. Схоже, що збільшення кількості нелегальних гральних залів та онлайн-платформ, відсутність ідентифікації гравців та недотримання принципів відповідальної гри, скорочення ліцензійних, податкових та інших відрахувань до державного бюджету, а також зниження загальної економічної активності є «прийнятною ціною» за скасування реформи для її опонентів.
Абсолютно очевидно, що для завершення реформи та забезпечення повноцінного розвитку ринку азартних ігор дуже важливо якнайшвидше прийняти 2713-д. Це не тільки стимулюватиме легальних організаторів азартних ігор розвивати свій бізнес, але й значно зменшить можливості противників реформи для здійснення медіа-атак.
